До 60-х років минулого століття в Орунському парку стояла скульптура жіночої постаті. За місцевою легендою, це була так зв. Ледача панна – служниця на ім’я Маґдалена, яка через своє лінивство перетворилася на статую. Скульптура поступово руйнувалася, поки не зникла зовсім. Якщо вірити іншій місцевій легенді, її заховали в невідомому місці. У цій простій історії Мартина Ястжембська знаходить все, що продовжує збурювати кров і спонукає до дискусії: питання класу, гендеру і влади, історію жінки, покараної за свою “ледачість” і небажання підкорятися встановленим нагорі порядкам.

У центрі інсталяції, в тунелеподібному військовому наметі художниця розмістила об’єкт, який показує те, що намагалися приховати. Фігура, яка виступає з інсталяції, та скульптурні елементи утворюють єдину скелясту брилу, хоча більшість видимих фрагментів важко асоціювати з конкретними тілами чи речами. Втім, як пояснює мисткиня, у цьому зрежисерованому процесі розкопування справжнім скарбом, що виходить з-під землі, є власне поява того, що досі залишалося прихованим. «Хочу запросити глядачів у простір, який не піддається визначенню в чітких категоріях часу і місця, – каже Ястжембська. – Це нагадування про присутність того, що маргіналізоване й вилучене з простору, в якому ми живемо. Усіх нас не закопаєте».

МАРТИНА ЯСТЖЕМБСЬКА (вона/її) займається візуальними мистецтвами. Працює в основному з об’єктами та інсталяцією. У її творчості переплітаються теми минущості, змін, відродження, деконструкції міфу та символу, переосмислюється значення залишених слідів. Резидентка NES Artist Residency в Ісландії (2017) та Центру польської скульптури в Оронську (2023). У 2022 році отримала трирічну міністерську стипендію для видатних молодих науковців. Її роботи зберігаються у приватних збірках, а також є в «Колекції до нового 100-річчя» банку PKO BP та у зборах сучасного мистецтва Національного музею в Ґданську.