У травні цього року для Кунстраум Дорнбрін Роберт Кушмировський створив середовище назване DUSTribute. У давньому монтажному залі заводу Рюшверке художник розробив постапокаліптичну декорацію, що нагадує “зону” – заборонений простір з класичного фільму Андрія Тарковського Сталкер. Тут переплелися історична, кінематографічна та наративна системи координат, щоб створити історію про екзистенційну загрозу та надприродну красу.

DUSTribute II демонструється в залі, що нагадує зал у Дорнбірні. Піщана бруківка і розсіяне світло створюють чарівний світ, в якому людська постать проживає щоденну рутину в суворому середовищі, позбавленому життєвих сил – живе в надії на краще майбутнє, яке ніколи не настане. Переповнюючий, тривожний настрій підсилює незбагненна краса цього загадкового паралельного світу.

Чи гданська реалізація є живою передачею роботи, показаної в Дорнбірні? Чи це витончена ілюзія, яка представляє цю роботу? Кушмировський пробуджує наративний потенціал своїх робіт, відтворюючи та інсценізуючи минулі часи/виставки. Історичні референції тут виводяться з колективної та індивідуальної історії, змішуються з вигадкою та уявою, а сценічні двійники свідомо займають амбівалентну позицію по відношенню до пам’яті та формування історичних наративів.

Роберт Кушмировський – перформер, автор інсталяцій, об’єктів, фотографій та малюнків. Закінчив факультет образотворчого мистецтва Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, де зараз працює викладачем. Лауреат, серед іншого, “Паспорта Політики” та щорічної премії Міністерства Культури і Національної Спадщини в галузі образотворчого мистецтва (2011). У своїх роботах він звертається до матеріальної культури різних епох, апелюючи до пам’яті, історії та ностальгії за минулим, що зникає під черговими нашаруваннями. Відтворення матеріальної культури минулого в його творчості також стає способом звернення до тем швидкоплинності та смерті.